Повернувшись із фронту, ветеран війни Сергій Любих заснував гурт «BoTakTra». Колишній боєць 182-го окремого батальйону після звільнення через інвалідність вирішив присвятити себе музиці та волонтерству. Сьогодні він допомагає збирати кошти для армії благодійними концертами й ділиться натхненням через пісні.
Сергій родом з Галичини, але вже понад десять років пов’язує своє життя з Луцьком. Тут народився його син, тут він працював і створив сім’ю. «Луцьк для мене рідне місто, сюди завжди повертаюся, коли є відпустка», — розповів музикант у розмові з Суспільне Луцьк.
Свою військову історію Сергій почав у 2015 році в добровольчому батальйоні «Донбас». Через рік був звільнений за станом здоров’я, але під час повномасштабного вторгнення повернувся на службу — у березні 2022 року вступив до лав ЗСУ, служив у 182-му батальйоні.
Після фронту він почав писати тексти й музику. «Мені важко співати про війну. Я відчув, що хочеться говорити про вічні цінності. Війна закінчується, а музика — вічна», — каже Любих. Саме тоді він створив вірш «Я сиджу під квітучими вишнями», у якому описав перші дні після повернення додому, весну, спокій і відчуття життя серед сирен.
Окреме місце у творчості Сергія займають пісні про кохання. «Ця пісня з’явилася за одну ніч. Я навіть не контролював процес — просто писав, як дихав», — пригадує він. Натхненням стала жінка, яка не стала частиною його життя, але подарувала нову енергію для творчості.
«Гітару я взяв до рук ще у 13 років. То була розбита інструментальна “ветеранка”, яку я склеїв епоксидкою. А справжню гітару подарував собі на 50-річчя. Це був правильний подарунок», — усміхається музикант.
Назву гурту «BoTakTra» він пояснює просто: «Бо так треба». «Ми не можемо стояти осторонь. Хоч я і звільнений через інвалідність, але завжди допомагатиму армії — творчістю, фінансово, будь-яким способом», — зазначає Сергій.
На фронті, за його словами, писати не виходило — надто сильна напруга, страх і постійна небезпека. «Коли поруч смерть, не пишеться. А от у тилу, коли з’являвся спокій — тоді народжувалися слова і мелодії», — розповів він.
Любих переконаний, що музика теж є зброєю. «Росіяни давно це зрозуміли. Мені боляче бачити, коли діти слухають російські пісні. Я пояснюю батькам: ваш обов’язок — виховати українських дітей. Тих, хто співатиме українські колискові й пам’ятатиме історію», — сказав ветеран.
Гурт «BoTakTra» проводить благодійні виступи. Під час одного з концертів музиканти зібрали понад 25 тисяч гривень для 501-го батальйону морської піхоти. Загалом потрібно 170 тисяч на пікап для бійців. «Ми зробимо це. Бо хлопці ризикують життям, а ми повинні підтримати їх», — каже Сергій.
Музиканти планують записати повноцінний альбом і створити студію звукозапису, де зможуть записуватись військові та молоді талановиті виконавці. «Хочемо, щоб кожен мав можливість зафіксувати свої емоції у піснях. Культура занепадає, а ми маємо підтримувати її», — говорить він.
Свою життєву філософію Сергій Любих висловлює коротко: «Нам неймовірно пощастило існувати. Живи, радій, шукай гармонію. І коли прийде час відлетіти — скажи собі: “Життя, це був кайф”».