У заповідній частині Старого міста Луцька збереглося 15 архітектурних пам’яток, в яких досі живуть лучани. Один із найстаріших житлових будинків розташований на вулиці Кафедральній. Це будівля 16 століття, яка є пам’яткою архітектури національного значення.

Про це повідомив директор Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктор Баюк. За його словами, цегляна будівля збереглася в якості житлової, має два поверхи та підвал.

“Дерев’яні елементи були додані вже в 19 столітті, що остаточно сформувало комплекс будинку”, — зазначив Віктор Баюк.
Будівля розташована поруч з В’їзною вежею Луцького замку та була збудована у 1546 році біскупом Андрієм Фальчевським. Згодом тут проживав православний єпископ Афанасій Пузина.
У 1960-х роках до цього будинку підключили всі сучасні комунікації. Наразі в ньому живуть чотири родини, але в жодну з квартир не вдалося потрапити для інтерв’ю.
З 1990-х років будинок знаходиться в приватній власності, а окремі конструкції потребують реставрації. Віктор Баюк зазначив, що підвал і стіни будівлі, товщина яких до півтора метра, є досить міцними, але деякі частини потребують ремонту.
“Стінові конструкції міцні, вони витримають ще багато століть, але необхідні роботи на перекриттях та зовнішньому ремонті”, — додав він.
В історичній частині Луцька серед 15 пам’яток архітектури є три національного значення. Особливу увагу привертають будівлі на вулиці Братковського, де зібрано найбільше споруд 17-19 століть в “оборонному” та “цегляному” архітектурних стилях.

На вулиці Драгоманова, де розташовані два будинки, побудовані у 1890 році, зберігається архітектурна цінність. Одна з господинь, яка мешкає в одній з квартир, розповіла, що їхня родина живе тут понад 50 років, хоча через холод вікон і тріщину на стіні їм важко підтримувати комфортні умови.
У Луцьку з 1921 по 1939 рік, коли місто входило до складу Речі Посполитої, активно будувалися житлові квартали, більшість будинків яких збереглися до сьогодні. Одним із таких є будинок 1937 року на центральній частині міста, де проживає родина Юрія Бурачека.

Будівництво у 1930-ті роки включало масову забудову, зокрема кварталів для робітників. З цієї епохи збереглися різноманітні архітектурні пам’ятки, зокрема будинки на вулиці Банковій, де мешкає родина Дахновських. За переказами, їхній будинок збудував польський лікар, який створив невелику лікарню та жив у цьому ж помешканні.
Загалом, за період 30-х років минулого століття у Луцьку було побудовано близько 200 житлових будинків, багато з яких збереглися до теперішнього часу. Сучасні ремонти пам’яток архітектури у Луцьку часто потребують спеціальних дозволів від органів культури, а їхні роботи здійснюються відповідно до законодавства.
Щодо “хрущівок”, найбільш поширених у місті панельних будинків, то їх зводили в 70-80 роках минулого століття. Пізніше, у 90-ті роки, будинки перебрали у приватну власність. Вони швидко будувалися, але мають низьку теплотехнічну ефективність. Впродовж років на їхньому ремонті витрачаються значні кошти.

За словами директора одного з житлово-комунальних підприємств, панельні будинки, збудовані у 1980-х, потребують постійного ремонту через проблеми з утепленням, каналізацією і старими комунікаціями. Проте, навіть у таких умовах, частина будинків ще знаходиться в хорошому стані.
