На Волині підбили підсумки впровадження безбар’єрного середовища у 2025 році. Під час підсумкового засідання Ради безбар’єрності при обласній державній адміністрації окреслили як досягнення, так і проблемні точки, які регіон має подолати вже у 2026-му.
Засідання відбулося 24 грудня у форматі відеоселекторної наради. Його провів заступник голови облдержадміністрації Денис Денищенко. У центрі обговорення – виконання обласного і національного планів заходів та готовність громад переходити від декларацій до практичних рішень.

Денис Денищенко наголосив, що безбар’єрність не може залишатися формальністю або проєктом “на папері”.
“Безбар’єрність – це один із пріоритетів державної політики, який має відчуватися людьми щодня. Це мають бути реальні зміни у доступності об’єктів, послуг та управлінських рішень для людей з інвалідністю, маломобільних груп населення, ветеранів та інших громадян”, – зазначив він.
За його словами, питання перебуває на постійному контролі начальника обласної військової адміністрації Івана Рудницького.
Про реальний стан справ у громадах доповів т.в.о. начальника управління містобудування та архітектури ОДА Василь Василенко. Він повідомив, що станом на кінець року в області сформовано 60 безбар’єрних маршрутів – щонайменше по одному у кожній із 54 територіальних громад.
Також усі громади створили Ради безбар’єрності та затвердили власні плани заходів. Проте рівень їх реалізації суттєво відрізняється.
“Сьогодні в області є 60 безбар’єрних маршрутів. Тобто у кожній із 54 територіальних громад визначено щонайменше один такий маршрут. Усі громади створили Ради безбар’єрності, затвердили плани заходів і працюють над їх втіленням”, – поінформував Василь Василенко.
Фінансова складова також має різну динаміку. У 2025 році лише 30 громад передбачили кошти на реалізацію заходів з безбар’єрності. Загальний обсяг фінансування склав майже 50 млн грн. Крім того, було укладено 28 меморандумів про співпрацю з бізнесом.
Водночас результати аналізу показали системну проблему – нерівномірний і часто поверхневий підхід до виконання завдань.
“Ми бачимо, що не всі громади підійшли до цього питання достатньо відповідально. Є громади, де за кілька місяців обстежено лише два-три об’єкти. Більше того, є громади, які досі не можуть чітко назвати, скільки в них узагалі є об’єктів комунальної власності, що потребують оцінки фізичної доступності”, – наголосив Василь Василенко.
Він підкреслив, що першочерговим завданням для всіх громад має стати повний моніторинг об’єктів – від адмінбудівель і лікарень до вулиць, зупинок та парків. Важливо не лише порахувати ці об’єкти, а й визначити відповідальних осіб, які добре орієнтуються у вимогах Державних будівельних норм.
Окремий акцент зробили на ролі громадського контролю. Громадам рекомендовано залучати громадськість ще на етапі планування і проєктування нових або реконструйованих об’єктів.
“Ми часто бачимо ситуації, коли об’єкт здається в експлуатацію після капремонту, а там залишається цілий ряд бар’єрів. Якщо залучати таких людей ще на етапі проєктування, помилки можна виправити значно легше і дешевше”, – зауважив Василь Василенко.
Міським, селищним і сільським головам рекомендовано провести громадські обговорення та аудит доступності комунальних об’єктів із залученням осіб з інвалідністю як радників з безбар’єрності.
За підсумками 2025 року громади області обстежили 3456 об’єктів фізичного оточення та послуг для осіб з інвалідністю. За результатами моніторингу визначено ключові проблеми і напрями подальшої роботи.
Важливим інструментом публічного інформування залишається Мапа безбар’єрності. Наразі на ній відображено 3557 об’єктів, що дозволяє мешканцям і гостям Волині отримувати актуальну інформацію про рівень доступності середовища.
Під час засідання також виступив голова громадської організації “Зруш скелю”, ветеран війни та член Ради безбар’єрності при ОДА Євген Сивопляс. Він наголосив на необхідності системного громадського контролю під час проєктування, реконструкції та експлуатації об’єктів і реального залучення людей з інвалідністю до оцінки доступності публічного простору.
Підсумовуючи, учасники засідання дійшли згоди: 2026 рік має стати періодом переходу від обліку та моніторингу до відчутних змін, які люди зможуть побачити і відчути у своєму повсякденному житті.
