Сенат США підтримав крок, який може обмежити свободу дій президента Дональда Трампа у питанні можливих подальших воєнних операцій проти Венесуели. Йдеться про резолюцію, що вимагає погодження таких рішень із Конгресом.
За просування документа проголосували 52 сенатори, проти – 47. До демократів приєдналися п’ятеро республіканців, що дозволило винести резолюцію на фінальне голосування, заплановане на наступний тиждень.
Попри це, перспективи ухвалення резолюції як закону залишаються мінімальними. Її ще має підтримати Палата представників, контрольована Республіканською партією. Навіть у разі схвалення Трамп може скористатися правом вето.
Втім, сам факт підтримки документа в Сенаті має серйозне політичне значення. Частина республіканців відкрито виступила проти лінії власної партії, заявивши про занепокоєння можливістю ухвалення односторонніх воєнних рішень адміністрацією президента.
Сенатор-республіканець від штату Міссурі Джош Хоулі, який проголосував за резолюцію, наголосив на ролі Конгресу у питаннях війни та миру.
“Для мене головне – рухатися вперед. Якщо президент вирішить: «Знаєте що? Мені потрібно ввести війська на територію Венесуели», я вважаю, що це потребує втручання Конгресу”, – заявив Хоулі.
У ніч на 3 січня американські війська завдали ударів по столиці Венесуели Каракасу. У відповідь венесуельська влада оголосила надзвичайний стан, наказала розгорнути Збройні сили та заявила про намір звернутися до ООН і міжнародних організацій з вимогою засудити дії США.
Президент Колумбії Густаво Петро повідомив, що атаки були спрямовані не лише на військові об’єкти, а й на інші цілі, зокрема будівлю парламенту Венесуели.
На тлі подій лідерка венесуельської опозиції, лауреатка Нобелівської премії миру Марія Коріна Мачадо звернулася до громадян із закликом “взяти владу у свої руки” та бути готовими діяти відповідно до повідомлень через офіційні канали.
Згодом Дональд Трамп заявив про захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та його дружини Силії Флорес і їх доставлення до США. Американська сторона висунула їм обвинувачення у наркотерористичній змові, контрабанді кокаїну, а також незаконному зберіганні зброї та вибухівки.
Подружжя помістили до федерального ізолятора в Брукліні. У суді Мадуро та Флорес заперечили свою провину. Сам Мадуро заявив, що залишається законним президентом Венесуели та вважає себе військовополоненим. Клопотань про звільнення він не подавав. Наступне судове засідання призначене на 17 березня 2026 року.
Тим часом віцепрезидентка Венесуели та виконувачка обов’язків глави держави Делсі Родрігес заявила про функціонування “національного уряду” та назвала Мадуро “єдиним президентом країни”. Згодом вона повідомила про готовність співпрацювати зі США.
Трамп підтвердив контакти Родрігес з американськими чиновниками, водночас застерігши: у разі припинення співпраці Вашингтон може розпочати другу воєнну операцію у Венесуелі. Раніше президент США публічно попереджав, що Родрігес “заплатить дуже велику ціну – можливо, більшу за Мадуро”, якщо не виконуватиме вимог Сполучених Штатів.