Сьогодні, 29 січня, Луцьк приєднався до загальнонаціональної хвилини скорботи, згадуючи юних захисників, які у 1918 році стали живою стіною на шляху більшовицької експансії. Меморіальний захід біля пам’ятного знака Героям Крут об’єднав представників місцевого самоврядування, військове командування, правоохоронців та духовенство.
Пам’ятна дата стала приводом не лише для смутку, а й для глибокого усвідомлення тяглості української боротьби. Понад сто років тому українська молодь довела, що ідентичність і свобода є вищими цінностями за саме життя – тепер цей іспит на національну зрілість складає вся країна.

До церемонії покладання квітів та спільної молитви за душі полеглих долучилися:
- Тетяна Павлова-Багрійчук – голова Луцької районної ради;
- Роман Романюк – т.в.о. начальника Волинської обласної військової адміністрації;
- Ігор Поліщук – Луцький міський голова;
- Юрій Поліщук – заступник голови Волинської обласної ради.
Спільну панахиду за загиблими відслужив Митрополит Луцький та Волинський Михаїл. Присутні вшанували хвилиною мовчання як перших добровольців 1918 року, так і сучасних воїнів, які поклали життя у запеклих боях російсько-української війни.

Голова Луцької районної ради Тетяна Павлова-Багрійчук, звертаючись до присутніх, провела пряму паралель між подіями минулого та сучасністю:
«Крути – це перший бій за українську Незалежність у XX столітті, який сьогодні триває на наших східних та південних кордонах. Тоді проти України йшла та сама орда під червоними прапорами, що й сьогодні під триколорами. Але є суттєва різниця: сьогодні ми маємо не лише відвагу молоді, а й загартовану в боях армію, світову підтримку та чітке розуміння, що ворога треба зупинити остаточно. Подвиг під Крутами вчить нас головному: нерішучість та ілюзії щодо «братнього народу» коштують надто дорого. Ми пам’ятаємо кожного студента, який вийшов на ті рейки, і кожного солдата, який сьогодні тримає найгарячіші напрямки на фронті. Це один ланцюг незламності».
Захід завершився покладанням квітів до пам’ятного знака, що символізує незламність духу багатьох поколінь борців за волю України. Пам’ять про минуле залишається фундаментом для нашого майбутнього без війни.
