Світ, де погляд не зустрічається з вашим, але бачить значно глибше, – це реальність кожної сотої дитини на планеті. За статистикою ВООЗ, розлади аутистичного спектра (РАС) є особливістю нервової системи, а не хворобою, проте вони диктують свої правила гри в комунікації та соціальній адаптації. 2 квітня, у Всесвітній день обізнаності про аутизм, фахівці закликають змінити фокус сприйняття цих дітей.
За повідомленням Волинського обласного медоб’єднання захисту материнства і дитинства, цей день має стати часом для розуміння, а не просто сухої статистики.
«День обізнаності про аутизм – це зустріч із дитиною, яка інакше відчуває світ. Можливо, вона не відповідає словами, але промовляє своєю поведінкою чи навіть тишею. Це іспит для дорослих: чи вміємо ми не ламати дитину під умовну “норму”, а вчитися її розуміти», – наголошує завідувачка Центру ментального здоров’я та клінічна психологиня Ірина Морохова.
Для Анни Манжули, мами 12-річного Дарія та 10-річного Нестора, аутизм став щоденним життям, де кожен крок – це боротьба та адаптація. Її сини є пацієнтами Центру ментального здоров’я Волинської обласної дитячої лікарні, а сама жінка зараз працює над створенням громадської організації, щоб підтримувати інші родини з подібним досвідом.
Історія кожного хлопчика унікальна. У Дарія все почалося з раптового «відкату» в 1 рік і 9 місяців: дитина, яка вже починала говорити та зустрічала батька, раптом втратила всі навички. Життя перетворилося на виклик – хлопець боявся вийти з дому, відмовлявся від їжі та викладав речі в довгі рядки. У молодшого Нестора прояви були м’якшими, але стрес у вісім років спровокував їхнє посилення.
Суспільство часто виявляється не готовим до взаємодії з такими дітьми. Анна зазначає, що проблеми виникають усюди: від звичайного дитячого майданчика до освітнього процесу та спілкування з педагогами. Батькам бракує інформації про «червоні прапорці» в поведінці малечі, що заважає вчасно звернутися за допомогою.
Центр ментального здоров’я став для родини Анни місцем сили з моменту його заснування. Тут діти не просто відвідують психолога, а проходять комплексну соціалізацію: вчаться долати тривожність, справлятися з деструктивними думками та просто комфортно спілкуватися з оточенням. Це підтримка всієї сім’ї, яка включає консультації психіатра та психотерапевтичний супровід.
Головний меседж фахівців та батьків до оточення простий: суспільство має припинити підганяти всіх під загальноприйняті рамки, адже кожна людина має право на свою індивідуальність.
Рекомендації для родин із підозрою на РАС
- Довіряйте власній інтуїції: якщо ви відчуваєте, що з розвитком дитини щось не так, скоріш за все, ваші побоювання мають підґрунтя.
- Не зволікайте зі зверненням до кваліфікованих лікарів; першим кроком має бути саме візит до психіатра.
- Забезпечте фаховий контроль за розвитком дитини з боку профільних спеціалістів.
Прийняття діагнозу часто руйнує попередні плани на майбутнє, але воно ж відкриває нові горизонти. Анна радить батькам насамперед подбати про свій психологічний стан, оскільки тільки в адекватному ресурсі можна ефективно допомагати власній дитині рухатися вперед.