Український парламент на засіданні 7 квітня ухвалив стратегічне рішення щодо фінансування оборонного сектору. Депутати підтримали урядовий законопроєкт №15110, який закріплює чинні ставки військового збору на тривалий період. Відтепер цей податок діятиме не лише до кінця воєнного стану, а й протягом наступних трьох років після його офіційного скасування.
Законодавча ініціатива пройшла через сесійну залу досить швидко. Як повідомила кореспондентка Суспільного, під час голосування за основу документ отримав 255 голосів. Остаточне ухвалення в цілому підтримали 257 народних обранців.
Актуальні ставки військового збору для різних категорій платників:
- звичайні фізичні особи сплачують податок у розмірі 5%;
- для фізичних осіб – підприємців першої, другої та четвертої груп встановлено фіксовану суму — 10% від мінімальної зарплати (враховуючи, що у 2026 році вона становить 8500 гривень, платіж складе 850 гривень);
- підприємці третьої групи, а також юридичні особи на цій системі оподаткування (за винятком е-резидентів), перераховують 1% від свого доходу.
Пролонгація цих податкових норм була критично важливою для міжнародної співпраці. Впровадження законопроєкту є прямою умовою Міжнародного валютного фонду для продовження кредитування України. Напередодні, 6 квітня, профільний комітет з питань податкової політики дав “зелене світло” цій ініціативі, рекомендувавши залі підтримати її без зволікань.
Контекст виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами
Шлях до стабільного фінансування розпочався ще наприкінці 2025 року, коли Київ та МВФ узгодили нову програму розширеного фінансування (EFF). Загальний обсяг допомоги за цією чотирирічною програмою складає 8,1 мільярда доларів. Для її запуску українська сторона мала виконати 16 структурних орієнтирів та низку попередніх умов.
Одним із найбільш дискусійних моментів була пропозиція Міністерства фінансів від грудня 2025 року щодо зобов’язання ФОПів із доходом понад 1 мільйон гривень платити ПДВ. Цей крок викликав хвилю критики з боку бізнесу та громадськості.
У відповідь на суспільний резонанс влада почала шукати компромісні варіанти. За словами Давида Арахамії, розглядалася можливість підвищення ліміту до 2 або навіть 4 мільйонів гривень на рік, про що раніше повідомляло видання Bloomberg.
Ситуація змінилася в лютому, коли прем’єрка Юлія Свириденко оголосила про певні поступки з боку фонду. МВФ погодився зняти вимоги щодо обов’язкового ПДВ для ФОПів, додаткових мит на посилки та податків для цифрових платформ як попередніх умов (prior actions), проте збереження військового збору залишилося в порядку денному.
Остаточне погодження програми відбулося 27 лютого. Ці кошти мають стати вагомим ресурсом для покриття дефіциту державного бюджету в умовах тривалих викликів.
Вже на початку березня Україна отримала перший транш у розмірі 1,5 мільярда доларів. Це стало можливим завдяки загальному прогресу у реформах, хоча не всі ініціативи проходять через парламент гладко.
Зокрема, 10 березня Рада не змогла знайти достатньо голосів для законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ. Попри це, депутати продовжують працювати над пакетом рішень, необхідних для стабільного отримання макрофінансової допомоги.