Луцький виш отримав вітраж. Художник довго підлаштовував скляні деталі під білі вікна корпусу, щоб інтер’єр виглядав гармонійним.
“Коли тут були зашиті колишні радянські панелі, було погруддя Лесі Українки. Коли університет захотів більше світла в цьому просторі, з’явилася ідея в однієї із працівниць університету зробити щось у склі”, — каже Вадим Курилюк.
Це була важка праця. Робота над композицією тривала дев’ять місяців, що стало великим творчим викликом для майстра-монументаліста.
“Основна особливість у тому, що скло ніколи не змінює свого відтінку, бо в рідкому стані додаються оксиди, і вони закріплюються”, — пояснює художник-монументаліст.

Використали шість тисяч деталей. Якісні матеріали для вітража спеціально замовляли у майстрів зі США, Японії та далекого Китаю.
“Відбуваються моменти, які не сприймаються, але відчуваються емоційними рефлексіями. А потім коли це враховуєш, то можна цікавих ефектів добитися. Наприклад, плавних переходів між півтонами”, — додає художник.
Головна мета — світло. Скло ніколи не змінить свій відтінок, адже оксиди надійно закріплені в самому матеріалі під час виготовлення.

“Мене, як художника, дуже збивали ці планки. Я намагався взаємодіяти, хоча б нанести відтінок темного кольору, під дерево, щоб це не було геть біле. Мусив врахувати максимально”, — зауважує він.
Емоції мають значення. Митець передав тонкі переходи півтонів, створюючи унікальний світловий ефект для всіх відвідувачів та студентів вишу.

“Ці рами більш декоративні й декоративність почала більш дрібнитися. Але, я не хотів від цього відступати, бо це один із перших вітражів, виконаний у техніці Тіфані у Луцьку”, — каже він.
У центрі — портрет поетеси. Декоративні елементи навколо зробили композицію дуже вишуканою, завершеною та цікавою для щоденного споглядання.

“Саме тут вона потрібна. Ми повинні вивчати її творчість. Раніше не звертала уваги на її твори, а зараз поставила за мету почитати більше”, — каже Ольга Марченко.
Ольга Марченко у захваті. Вона вирішила нарешті детальніше ознайомитися з багатогранною творчістю видатної патронеси нашого славетного закладу.
