Понад пів тисячі давньоруських скляних браслетів, захованих у глибині міста ще в середині XIII століття, дослідили волинські археологи. Знахідку, яку умовно назвали “Скарбом купця”, виявили під час масштабних рятівних розкопок у княжому Володимирі.
Про результати дослідження розповів керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк. За його словами, комплекс із 573 цілих браслетів знайшли під підлогою споруди середини XIII століття – усі прикраси були складені в амфору.
Розкопки тривали в історичному урочищі “Апостольщина” на території Окольного міста. Саме тут, у шарі, пов’язаному з драматичними подіями середньовіччя, археологи натрапили на сховок, який не має аналогів за кількістю.
Усі виявлені браслети систематизували та поділили на 109 типів. Вони відрізняються між собою формою – від витих і гладких до трапецієподібних, кольором – зеленим, синім, фіолетовим, жовтим і золотистим у різних відтінках, а також діаметром, що коливається від 4 до 5,9 сантиметра.
Віктор Баюк наголошує – йдеться лише про цілі вироби, тоді як значна кількість фрагментів ще перебуває на етапі реконструкції та може істотно збільшити колекцію.
“Ми говоримо лише про виявлені цілими браслети. Реконструкція великої кількості фрагментів має ще суттєво доповнити цю колекцію. Власником такого багатства, ймовірно, був купець – або той, хто спеціально віз товар на торг до Володимира, або тікав на Волинь від війни разом зі своїм крамом”, – зазначив археолог.
Контекст, у якому було залишено сховок, для дослідників майже не викликає сумнівів. За словами керівника експедиції, амфору з браслетами приховали під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року.
Ці події докладно описані у Галицько-Волинському літописі, який згадує жорстоке знищення княжого Володимира та інших міст.
“І прийшов він до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа”, – навів цитату з літопису Віктор Баюк.
Археологи зазначають – скляні жіночі браслети були поширеним елементом міської культури домонгольської Русі. Водночас такий чисельний комплекс прикрас дослідникам трапився вперше.
Окрім браслетів, у межах розкопок знайшли й інші артефакти, які доповнюють уявлення про побут і соціальну структуру тогочасного міста.
- масивний хрест-енколпіон, що належав священнику високого рангу;
- дев’ять бронзових і вісім мармурових натільних хрестиків;
- 18 ромбічних пряжок;
- п’ять срібних скроневих кілець;
- свинцева накладка у вигляді стилізованого сокола під тризуб;
- щитковий срібний перстень;
- бронзовий кистень;
- пломба із солярним знаком у колі дорогочинського типу та інші знахідки.
Усі матеріали передадуть до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького, де планують створити окрему експозицію. Не виключено, що згодом скарб представлять і в музеях національного рівня.
Волинська археологічна експедиція вже завершила перший етап рятівних археологічних робіт у місті. За 5,5 місяців – від травня до листопада з перервою на липень – дослідники виявили 187 археологічних об’єктів.
Загальна площа розкопів склала понад 3 861,8 квадратного метра без пропусків. На цій території зафіксували житла, господарські й виробничі споруди, печі, ями різного призначення та велику колекцію артефактів X – XV століть.
За словами керівника експедиції, ці матеріали фактично відображають повний спектр матеріальної культури давньоруського періоду.
Дослідження проводили спільно з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, адміністраціями державних історико-культурних заповідників у Луцьку та “Стародавній Володимир”, а також за участі Всеукраїнської громадської організації “Спілка археологів України”.