Вашингтон та Київ провели серію предметних переговорів, головною темою яких став пошук “слабких місць” у поточній системі обмежень проти російського військово-промислового комплексу. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, підбиваючи підсумки поїздки, охарактеризував її як продуктивний етап діалогу з ключовими відомствами США – від Мінфіну та Держдепу до ФБР і представників обох палат Конгресу.
Основна увага була зосереджена на трьох критичних напрямках, що дозволяють Москві підтримувати інтенсивність бойових дій.
Українська сторона передала американським партнерам масив даних про іноземну електроніку, виявлену в “десятках тисяч” ворожих дронів, що атакували Україну протягом останніх чотирьох років. Фахівці зафіксували не лише назви виробників, а й конкретні серійні номери елементів, без яких виробництво сучасної зброї в РФ було б неможливим.
“Сотні дронів означають тисячі західних компонентів… Якби цих компонентів не було, не було б і цих дронів”, – констатував Власюк, навівши як приклад нещодавню атаку, під час якої окупанти застосували понад 600 безпілотників за одну добу.
Окремим блоком обговорення став фінансовий базис агресії – торгівля нафтою. Під час зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом сторони торкнулися питання винятків із санкцій для російської нафти, які були запроваджені у березні після початку операції проти Ірану і згодом продовжені до середини травня. Київ наголошує на необхідності синхронізації дій, очікуючи від європейських союзників більш рішучого відходу від енергозалежності.
Особливу увагу приділили боротьбі з танкерами-порушниками. Спільне бачення Києва та Вашингтона полягає в тому, що Росія та Іран використовують ідентичну інфраструктуру для обходу обмежень, що вимагає більш жорстких заходів з боку Європи, аж до затримання суден у морі.
“У нас є спільне бачення ситуації, що інфраструктура тіньового флоту, оператори, власники, платежі – в Ірану та Росії багато спільного… Тому тут у нас є такі спільні інтереси… Мені здається, що вони поділяють й думку, про те, що європейці могли б пробувати затримувати танкери”, – зазначив уповноважений.
Вкрай складним питанням залишається використання криптовалют для оплати товарів подвійного призначення. На думку Власюка, поточні механізми контролю часто буксують через відсутність чіткого регулювання: криптобіржі нерідко існують без юридичної реєстрації, що робить їх майже невразливими для традиційного санкційного інструментарію.
Замість юридичних осіб регуляторам доводиться мати справу з анонімними програмними кодами та розгалуженими мережами цифрових гаманців, що значно ускладнює процес моніторингу транзакцій Москви та Тегерана.
Попри конструктив у перемовинах, українська сторона висловлює занепокоєння поточною динамікою. Офіційний Київ фіксує зміщення акценту Вашингтона з розширення санкцій на їх виконання, а також звертає увагу на 12 випадків послаблення обмежень проти РФ та Білорусі протягом року.
Такі “паузи” у тиску, за словами Власюка, сприймаються як небезпечний сигнал, що лише віддаляє перспективу переговорів про мир на справедливих умовах.
“Нам здається, що це все тільки заохочує Путіна уникати серйозних розмов про мир на адекватних умовах”, – підсумував посадовець.
Цю позицію підтримав і президент Володимир Зеленський, підкресливши, що мільярдні прибутки, які Росія продовжує отримувати від продажу сировини на тлі послаблення обмежень, миттєво перетворюються на нові ракетні та артилерійські удари по українських містах.