На луцькій сцені готується нетипова прем’єра: Волинський академічний обласний театр ляльок презентує містичну постановку за мотивами відомої казки братів Грімм. Жанр визначено як горор – мистецтво, що апелює до відчуття тривоги та очікування жахливого, а віковий ценз встановлено на позначці 16+.
Марія Тесленко, режисерка вистави, розповіла, що цей проєкт є її дипломною роботою, створеною у тандемі з художницею Ангеліною Пакос. Обидві мисткині здобувають освіту в КНУТКіТ імені Івана Карпенка-Карого.
Ідея виникла ще під час навчання Марії в польській Театральній Академії імені Олександра Зельверовіча. Досліджуючи античні міфи, вона помітила паралелі між сюжетом братів Грімм та образами мойр – грецьких богинь долі, які прядуть життєві нитки людей.
“Хотілося, щоб головною героїнею була дівчинка, а три прялі були її помічниками, провідниками, ніби трикстери. Художника у мене тоді ще не було, але вже була ідея, як це можна зробити”, – зазначає Марія Тесленко.
Візуальне рішення вистави розроблялося на четвертому курсі навчання. Ангеліна Пакос обрала для постановки естетику готики, надихаючись середньовічною німецькою модою, зокрема характерними чепцями.
В оригінальній казці дівчина завдяки хитрощам приховує свої лінощі, видає себе за майстерну прялю та зрештою стає дружиною принца. Однак у новій інтерпретації акценти змістилися з побутового ледарства на глибші екзистенційні питання.
Режисерка згадує, що навіть її майстер Леонід Попов спочатку здивувався вибору матеріалу через неоднозначність головної героїні.
“Він сказав: “Але ж вона лінива”. Я кажу: “Вона відмовилась від соціальної моделі, яку їй нав’язували”. Якщо ти вважаєш, що не створений саме до такої роботи, хіба це означає, що ти лінивий? Ні. У тебе просто інша дорога”, – пояснює постановник.
Вистава позиціонується як маніфест проти нав’язаних соціальних рамок. Щоб реалізувати цей задум, казку довелося переписати – над текстом працювала драматургиня Олександра Обельчак, з якою режисерка вже співпрацювала над проєктом “Химера Франкенштейна”.
У п’єсі прописано лінію дорослішання та відмови від очікувань суспільства. Попри те, що теми сепарації та пошуку себе часто маркують як 18+, Марія Тесленко наполягла на цензі 16+, вважаючи ці проблеми надзвичайно актуальними саме для старших підлітків.
Постановка піднімає гострі питання: сімейну тиранію, шантаж, маніпулятивні стосунки та можливість бути коханим не “за щось”, а просто так.
“Комусь кажуть з дитинства: “Ти не готуєш, тому не вийдеш заміж”. Не розумію цього: мене будуть любити тільки за те, що я вмію готувати? Так само Королева каже головній героїні: “Як випрядеш всі клубки, тоді зіграємо весілля””, – додає Марія.
Постать принца у виставі навмисно позбавлена героїзму. Він представлений як інфантильний персонаж, що символізує фальшиві атрибути успіху, якими намагаються спокусити дівчину.
Самі ж прялі – Губа, Нога та Палець – виступають метафоричними опорами. Губа символізує право на власний голос, Нога – здатність захистити свою позицію, а Палець – готовність до реальних дій та праці.
Для створення містичної атмосфери команда використовує різноманітний арсенал: театр тіней, маски та прийоми оживлення неживих предметів.
Прем’єрний показ заплановано на 25 квітня о 17:00. Творча група запрошує глядачів до платного перегляду, після якого відбудеться відкрите обговорення побаченого.