Детективи Національного антикорупційного бюро задокументували діяльність тіньового офісу на Волинській митниці, де акумулювалися незаконні кошти від імпортних потоків. У центрі уваги опинився очільник установи Дмитро Стасенко – син впливового посадовця з Офісу Президента України.
Масштаби знахідки вражають: на оприлюднених фото зафіксовано близько 70 щільних пачок готівки. За попередніми оцінками, кожна така пачка може містити до 10 тисяч доларів, що сумарно становить близько 700 тисяч доларів США лише на одному кадрі. Цей корупційний кейс виглядає особливо цинічно на фоні попередніх викриттів НАБУ, коли п’ятьох нардепів від правлячої партії «Слуга народу» спіймали на отриманні «чорних» виплат у розмірі 5 тисяч доларів на місяць.
За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, вилучені кошти – це неофіційні прибутки, отримані митниками за сприяння імпорту протягом грудня. Парламентар також наголосив на системності проблеми, зазначивши, що робота Волинської, Чернівецької та Одеської митниць «координується прямо з Офісом Президента».
Дмитро Стасенко, який очолив Волинську митницю у лютому 2025 року, має за плечима понад 20 років стажу. Його призначення відбулося після гучного скандалу із «потрібними людьми», проте біографія посадовця викликає чимало запитань. Наразі відомо наступне:
- Починав кар’єру у 2005 році з посади рядового інспектора.
- Працював у керівному складі Київської, Кіровоградської та Житомирської митниць.
- Є сином Ігоря Стасенка – керівника Департаменту документального забезпечення Офісу Президента України.
- Виховує трьох дітей та має статус багатодітного батька.
Цікаво, що фінансовий стан головного митника Волині офіційно прихований від очей громадськості. Стасенко скористався можливістю засекретити свої декларації через те, що його нова дружина є військовослужбовицею.
Журналісти-розслідувачі пояснюють такий механізм правовими нормами, які фактично дозволяють топчиновникам уникати публічного контролю:
«Очевидно, Стасенко, як і голова Волинської ОВА Іван Рудницький, скористався нормою Закону України «Про запобігання корупції»: НАЗК у жовтні 2023 року видало наказ, яким затвердило Порядок вилучення з відкритого доступу декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до нього, посадовці які підпадають під визначені критерії, можуть звернутися до свого керівника, аби той ініціювати перед НАЗК вилучення електронних декларацій із публічного доступу. При цьому саме на керівників державних органів покладається відповідальність за перевірку правових підстав для внесення таких подань, НАЗК їх не перевіряє».
Попри «закритість», частина інформації про активи Стасенка збереглася у звітах його колишньої дружини та батька. Протягом 2022 – 2023 років родина активно обростала майном. Зокрема, у власності посадовця з’явився кросовер Nissan X-Trail вартістю 850 тисяч гривень, а також дві квартири у столиці. Найбільша з них, площею понад 100 квадратних метрів, обійшлася у 3,4 мільйона гривень. Його колишня дружина, яка також працювала на митниці, у той самий період придбала новий Volkswagen Tiguan за 1,2 мільйона гривень.
Наразі слідчі дії тривають, а суспільство чекає на відповідь: чи стане цей випадок початком реального очищення митної системи, чи залишиться черговим епізодом у боротьбі за вплив над фінансовими потоками.