План евакуації — це креслення реального поверху з чітко промаркованими шляхами виходу та зрозумілими діями персоналу під час надзвичайної ситуації. Його практична цінність тримається на читабельності, стандартизованих позначеннях і коректній прив’язці до геометрії приміщень. Документ готують на основі фактичного плану поверху, узгоджують відповідальні особи й розміщують на видних місцях, де ним зможуть скористатися відвідувачі та працівники.
Що обов’язково має бути в плані
Структуруйте макет на дві частини — графічну та текстову — і тримайте фокус на інформативності. Текстова частина містить заголовок із назвою об’єкта та поверху, легенду з умовними знаками й кодуванням кольорів, службові реквізити (відповідальна особа, підпис, дата, номер редакції), коротку пам’ятку дій для персоналу й відвідувачів, а також номери екстрених служб.
Графічна частина відтворює поетажний план із виходами, основними та запасними маршрутами, сходами, ліфтами, місцями розташування вогнегасників, пожежних кранів, сповіщувачів і кнопок тривоги. Обов’язково ставте маркер «Ви перебуваєте тут» і позначайте елементи доступності для людей з інвалідністю.
Розробляє план фахівець із пожежної безпеки або проєктувальник, погоджує відповідальна особа служби охорони праці чи пожежної безпеки, затверджує керівник об’єкта.
- Заголовок. Ідентифікатор об’єкта та поверху.
- Легенда. Умовні знаки та кольори.
- Пам’ятка. Дії для персоналу й відвідувачів.
- Номери. Екстрені служби та контакт чергового.
- Схема. Поверх із виходами та маршрутами.
- Позначення. Вогнегасники, крани, сповіщувачі.
- Маркер. «Ви перебуваєте тут» на місці перегляду.
- Елементи доступності. Пандуси, зони очікування, евакуаційні крісла.
- Службові реквізити. Підписи, дата, номер версії.
Як позначати шляхи евакуації
Маршрути руху показуйте зеленими лініями, помітними на фоні стін і меблів. Товщина ліній має бути щонайменше вдвічі більшою за товщину контурів поетажного плану, щоб їх легко відрізняти здалеку. Головний маршрут виділяйте суцільною лінією, запасний — пунктиром або іншим відтінком зеленого з окремою позначкою в легенді. Стрілки ставте по всій довжині шляху через рівні інтервали, спрямовуючи до найближчого безпечного виходу назовні.
Точку «Ви перебуваєте тут» виділяйте контрастним знаком, наприклад колом із білою плашкою й жирним контуром. Засоби пожежогасіння та зв’язку позначайте на перетинах коридорів, біля виходів, у холах і в місцях зберігання електрощитів. Для доступних маршрутів показуйте пандуси, двері з достатньою шириною проходу, зони тимчасового очікування на сходових клітках і спеціальні ліфти, дозволені для евакуації або роботи пожежно-рятувальних підрозділів, з відповідними символами в легенді.
- Зелений колір. Для напрямків руху й стрілок.
- Подвійна товщина. Відносно контурів стін.
- Суцільна лінія. Для головного шляху, пунктир — для запасного.
- Рівномірні стрілки. За ходом руху до виходу.
- Контрастний маркер. «Ви перебуваєте тут» у точці розміщення плану.
- Червоні символи. Для вогнегасників, кранів і дзвінків тривоги.
- Піктограми доступності. Пандуси й зони очікування.
Створення плану у Microsoft Visio
Для точності одразу оберіть шаблон «План поверху», увімкніть видиму сітку та прилипання до напрямних. Використовуйте трафарети «Стіни, двері та вікна» для побудови зовнішніх і внутрішніх стін, щоб двері та вікна автоматично вставали в проріз із розривом контуру. Розміщуйте «ядро будівлі» — сходи, ліфтові шахти, санвузли — на ранньому етапі, далі додайте електричні символи та точки пожежної сигналізації.
Після розкладки приміщень нанесіть розмірні лінії до ключових стін, задайте масштаб сторінки та зафіксуйте крок сітки, щоб під час редагування зберігався масштаб креслення.
- Створіть файл. За шаблоном «План поверху», увімкніть сітку та напрямні.
- Побудуйте зовнішній контур. Використайте інструмент стін.
- Додайте внутрішні перегородки. Зберігайте логіку евакуації.
- Вставте двері та вікна. З трафарета, перевірте автоматичні розриви.
- Розташуйте сходи й ліфти. Додайте шахти комунікацій і санвузли.
- Нанесіть електричні символи. Сповіщувачі, кнопки та пожежні крани.
- Додайте розмірні лінії. Підпишіть ключові довжини й висоти.
- Задайте масштаб сторінки. Закріпіть фіксовану сітку для стабільного масштабу.
Коли геометрія готова, переходьте до змісту безпеки: промалюйте маршрути зеленими лініями відповідної товщини, проставте стрілки, «Ви перебуваєте тут», наповніть легенду й службові реквізити. Уникайте надлишкових елементів, що не впливають на евакуацію.
Основа для креслення: DWG або з нуля
Найточніше креслити поверх підкладки з AutoCAD: вставте DWG через «Вставлення → Креслення САПР», задайте масштаб і орієнтацію, помістіть на окремий шар і заблокуйте, щоб випадково не зсунути. Далі будуйте стіни й елементи на верхніх шарах, не торкаючись підкладки. Якщо DWG недоступний, відтворіть геометрію зі схематичного плану, дотримуючись масштабу сторінки та реальних розмірів приміщень.
В онлайн‑версії Visio відсутні спеціалізовані шаблони та трафарети для планів поверхів, тому для креслення скористайтеся настільною версією.
EdrawMax: шаблони, бібліотеки символів і налаштування
EdrawMax доступний як встановлена програма та як онлайн‑сервіс. Оберіть шаблон плану евакуації, зробіть його дублікат, налаштуйте формат сторінки й масштаб. Підключіть бібліотеки символів на кшталт «Пожежні та аварійні служби» і «Сигналізація й контроль доступу», підтягніть меблі, двері та вікна за потреби. Редагуйте кольори маршрутів, шрифти підписів і вигляд позначень, щоб зберегти читабельність і контраст.
Для спільної роботи увімкніть автозбереження в хмарі, призначте права доступу колегам і використовуйте контроль версій. Експорт проміжних макетів у растрові зображення допоможе узгодити розміщення планів на об’єкті до фінального друку.
Готові зразки під різні об’єкти
Швидко стартуйте зі зразків під типові простори, доповнивши їх обов’язковими елементами безпеки та коректною легендою. Вибирайте шаблон, що найближче відтворює структуру вашого об’єкта, перевіряйте масштаб і точність геометрії, а потім додавайте локальні деталі та маршрути.
- Будинок: Виходи на вулицю, маркування сходів, місця вогнегасників, зони збору біля під’їзду.
- Лікарня: Кілька альтернативних маршрутів, позначення точок кисню та пунктів першої допомоги.
- Дитсадок: Широкі коридори, низько розміщені піктограми, додаткові супровідні позначки для вихователів.
- Шкільний хол: Світлодіодні покажчики напрямку, кілька виходів, зона збору на подвір’ї, стенд із легендою.
Готові макети експортуйте для подальшого редагування або друку, перевіривши коректність масштабів і чіткість підписів на цільному форматі.
Підготовка до друку та розміщення
У Visio відкрийте попередній перегляд, задайте масштаб і кількість аркушів за шириною та висотою, застосуйте параметри й перевірте читабельність підписів. За потреби розбийте великий формат на кілька сторінок для подальшого склеювання в плакат. Перед друком перегляньте файли на відповідність кольорам і товщинам ліній, щоб маршрути були достатньо контрастними.
На об’єкті плани розміщуйте на видних місцях біля входів, ліфтів, у холах і на шляхах евакуації на висоті, зручній для огляду.
- Увімкніть попередній перегляд. Задайте масштаб друку.
- Встановіть кількість аркушів. За шириною та висотою для плаката.
- Перевірте контраст. Маршрутів і розбірливість шрифтів.
- Надрукуйте. За потреби склейте аркуші в єдиний план.
- Закріпіть план. У видимих точках згідно з призначенням приміщення.
Формати експорту та передавання макета
Для погодження та поширення зручно експортувати в PDF, зображення або HTML, а також у формати офісних документів і Visio для спільного редагування. Якщо працюєте у Visio з підкладками, збережіть креслення як DWG для сумісності з CAD‑середовищами та архівування. Друкуйте напряму з програми, коли контроль масштабу і кольорів влаштовує, або передавайте файл у поліграфію для якісного великого формату та ламінування.
- PDF Для затвердження та друку без змін.
- PNG або JPG Для стендів і інформаційних табло.
- HTML Для швидкого перегляду в браузері.
- Файли Office і Visio Для колективного редагування.
- DWG Для інтеграції в CAD і архіву креслень.
Шаблони чи креслення з нуля
Для типових приміщень ефективніше стартувати зі зразків і бібліотек символів, швидко налаштувавши легенду та маршрути. Для нестандартних об’єктів беріть DWG‑основу, точно відтворюйте геометрію поверху й лише потім наносіть шляхи, позначення та текстові блоки відповідно до вимог до графіки й реквізитів.