Комітет ООН проти тортур оприлюднив різку доповідь щодо дій Ізраїлю в Секторі Гази. У документі йдеться про практики, які Комітет називає “державною політикою катувань” проти палестинського населення під час війни.
У звіті зібрані свідчення про знущання, жорстоке поводження з полоненими та відмову у базовій медичній допомозі. Комітет вимагає негайного розслідування та притягнення винних до відповідальності.
Звинувачення щодо жорстокого поводження
Комітет повідомляє про численні зафіксовані випадки жорстокого ставлення до затриманих палестинців. У доповіді описані методи, які, за свідченнями очевидців, використовувалися ізраїльськими силами.
- жорстокі побиття увʼязнених
- натравлення службових собак на полонених
- застосування електричного струму
- занурення у воду як форма тортур
- випадки сексуального насильства
- примушення поводитися як тварини
- відмова у наданні медичної допомоги
- використання фіксаторів, що призводили до подальших ампутацій
“Комітет закликав Ізраїль створити незалежну слідчу комісію для розслідування заяв про катування та жорстоке поводження під час війни, а також забезпечити ввезення гуманітарної допомоги до Гази”, – йдеться у документі.
У доповіді окремо наголошується на відповідальності старших офіцерів, яких також пропонують перевірити на причетність до можливих злочинів.
Насильство на окупованих територіях
Комітет ООН проти тортур вказує, що випадки насильства з боку ізраїльтян щодо палестинців фіксуються не лише у Газі. На Західному березі зростає кількість нападів поселенців, а правозахисники попереджають про системність таких інцидентів.
“Комітет висловив серйозну стурбованість тим, що в країні досі немає окремого закону, який криміналізує катування, а чинне законодавство дозволяє звільняти посадовців від відповідальності під приводом необхідності”, – зазначили в ООН.
Окремо вказано на занепокоєння щодо використання так званих “спеціальних засобів” під час допитів. Комітет наполягає на розкритті інформації про них та ухваленні закону відповідно до міжнародної Конвенції проти катувань.
Гуманітарна ситуація та обмеження допомоги
Раніше Агентство ООН для допомоги палестинським біженцям повідомляло про навмисне блокування гуманітарних поставок у Газу з боку Ізраїлю. Такі дії, за оцінкою агентства, порушують норми міжнародного права.
Контекст тривалого конфлікту
Операція Ізраїлю у Секторі Гази почалася 10 серпня 2025 року. Армія заявляла, що її метою є контроль над містом Газа заради звільнення заручників, викрадених під час подій 7 жовтня 2023 року. Уже у вересні танки увійшли до міста, розпочавши наземну фазу наступу.
У той самий час міжнародна спільнота активізувала дипломатичні зусилля. Генасамблея ООН ухвалила Декларацію Нью-Йорка про створення двох держав. Пізніше Білий дім представив план із 20 пунктів, який на першому етапі передбачає негайне припинення бойових дій та звільнення всіх заручників.
У жовтні ХАМАС та Ізраїль погодили обмін: угруповання поступово звільнило всіх живих ізраїльських заручників, а Ізраїль оголосив про звільнення майже 2000 палестинців, серед яких були й засуджені за тероризм.
Подальші бої та удари
Попри домовленості про припинення вогню, бойові інциденти тривали. Ізраїльська армія повідомляла про повторні авіаудари по території анклаву у відповідь на атаки ХАМАСу. Ударів завдавали по складах зброї та підземних тунелях, частину яких військові заявили про знищення.
28 жовтня прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу віддав наказ завдати “потужних ударів” по Газі. А вже у листопаді він заявив, що уряд виступає проти створення держави Палестина та наполягає на демілітаризації анклаву.
Доповідь Комітету ООН проти тортур додає новий вимір до міжнародного тиску на Ізраїль. У документі наголошено: розслідування та притягнення винних має стати обов’язковим кроком для будь-якого подальшого врегулювання конфлікту.