У селі Городище на Волині вже третє покоління родини Шнитів виготовляє дубові бочки за традиційною технологією. Майстерність передавалася від діда до батька, а нині справу продовжує наймолодший представник родини — Микола Шнит.
«Першим почав робити бочки мій дід. Потім цьому навчився батько, а він передав знання мені», — розповів Суспільному майстер. За словами Миколи, зараз він не уявляє свого життя без бондарства, адже цю справу вважає частиною родинної історії.
З роками Микола зумів удосконалити процес виготовлення і навіть створив власноруч спеціальні станки для обробки дуба. «Раніше ми працювали у невеликому приміщенні, де був один станок. Тепер кожен етап має своє обладнання. Такі станки не купиш у магазині — це результат власних розробок», — зазначив бондар. Якщо колись виготовляли близько десяти бочок на місяць, то тепер виробництво стало в рази продуктивнішим.
У майстерні родини виготовляють переважно 20- і 30-літрові бочки, які використовують для засолювання овочів та фруктів. Однак найбільший попит мають невеликі вироби — їх виготовлення потребує більше зусиль і точності.
Для роботи використовують спеціальний «бондарний» дуб. Деревина має вистоятися щонайменше півтора року, щоб отримати потрібну міцність і структуру. Найскладнішим етапом майстри називають стягування клепок, після чого бочку обробляють парою та вогнем.
«Бочка має пройти вогонь і воду, — пояснює Микола Шнит. — Стики потрібно промочити, інакше суха бочка може луснути. Після обпалення дуб розкриває свій аромат — відчуваються нотки ванілі, шоколаду, навіть тютюну». При цьому в процесі не використовують жодних клеїв — усе тримається виключно на майстерності бондаря.
Допомагає Миколі його помічник Віталій, який раніше працював із деревом, виготовляючи меблі. «Мені подобається ця справа, але деякі процеси потребують великої фізичної сили», — ділиться чоловік під час стягування обручів на новій бочці.
Микола зізнається, що були часи, коли сумнівався у виборі професії: «Бувало, працював до другої ночі, не мав коштів на розвиток. Але тепер розумію, що це моє покликання». Майстер планує передати здобуті знання своїм дітям, щоб традиція бондарства у родині Шнитів жила і далі.