В Ужгороді відбулося виїзне спільне засідання парламентських комітетів з питань інтеграції України до Європейського Союзу та екологічної політики, присвячене темі спорудження вітрових електростанцій у гірських районах області.
Захід, який організували за підтримки Консультативної місії ЄС в Україні (КМЄС), об’єднав представників уряду, Верховної Ради, місцевої влади, європейських інституцій, громадських організацій та інвесторів. Про це повідомив комітет з питань інтеграції України до ЄС.
Під час обговорення порушувалися питання дотримання екологічного законодавства, проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) та збереження природних екосистем Карпат. Представники громадськості застерегли, що будівництво вітряків на високогір’ї може порушити природний баланс, тоді як інвестори наполягають, що діють законно та з мінімальним впливом на довкілля.
Як зазначається у повідомленні, учасники засідання напередодні відвідали дві ділянки: на одній уже зведено вітряки, на іншій лише залито фундаменти. На полонині Рута, де будівництво ведеться без проведення оцінки впливу на довкілля, депутати поцікавилися підставами таких дій. Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України Олександр Новицький пояснив, що у чинному законодавстві немає визначення поняття «об’єкт будівництва». За позицією ДІАМ, таким об’єктом вважаються «обсяг робіт і архітектурні рішення», тому фундамент не підпадає під вимогу обов’язкової оцінки. Подібну позицію висловила і Державна екологічна інспекція.
Голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко застеріг, що розділення дозволів на етапи – від фундаменту до решти спорудження – створює ризики зловживань і фактично відкриває «скриньку Пандори» у сфері охорони довкілля.
У свою чергу генеральний директор ТОВ «Вітряні парки України» Владислав Єременко заявив, що спорудження вітрових електростанцій у Закарпатті здійснюється відповідно до норм чинного законодавства і сприятиме економічному розвитку регіону. За його словами, підрядник провів усі необхідні дослідження, які підтверджують мінімальний вплив робіт на навколишнє середовище.
Іншу позицію висловила представниця ГО «Екологія – Право – Людина (ЕПЛ)», екологиня першої категорії Катерина Полянська. Вона наголосила, що Карпати займають близько 4% площі України, а високогірні зони становлять лише 3–10% гірського масиву, саме на них і відбувається будівництво.
«Це реліктові післяльодовикові екосистеми, що формувалися тисячоліттями. Вони унікальні — подібні можна зустріти лише в Скандинавії», — підкреслила Полянська.
Природоохоронці зауважили, що роботи у високогір’ї спричиняють деградацію ґрунтів, руйнування трав’яного покриву полонин та зміну природного рельєфу. Еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук нагадала, що головною метою кліматичної політики Євросоюзу є досягнення кліматичної нейтральності, до чого прагне й Україна.
«Поглинати вуглекислий газ можуть лише природні екосистеми», — зауважила вона, навівши приклад Іспанії, де спорудження ВЕС у горах спричинило появу інвазивних рослин.
Депутат Європейського парламенту Міхаель Галлер під час обговорення зазначив, що німецький досвід показує: за можливості варто розміщувати вітрові електростанції на рівнинних територіях, не знищуючи лісові масиви.
«Важливо дотримуватися екологічного балансу, оцінювати користь і потенційну шкоду. І кожен проєкт має проходити детальну оцінку впливу на довкілля», — наголосив він.
Колишня депутатка Європарламенту, очільниця «Форуму за стійку демократію» Віола фон Крамон-Таубадель акцентувала, що прозорість ухвалення рішень є ключовою умовою для уникнення конфліктів.
«Не можна реалізовувати проєкти, ігноруючи особливості територій — середовище існування птахів, природні простори, охоронювані ландшафти. Варто залучати екологів, науковців і не приховувати інформацію. Відкритий діалог допоможе знайти компроміс і уникнути конфліктів», — сказала вона.
Керівниця львівського представництва Консультативної місії ЄС в Україні Ганельора Вальєр підкреслила, що екологічні питання мають вирішуватися виключно в межах закону, а співпраця між владою, громадами та правоохоронними органами повинна посилюватися.
«Кожен громадянин прагне жити у державі, де діє верховенство права», — наголосила вона.
Підсумовуючи засідання, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що розвиток відновлюваної енергетики є необхідним для енергетичної безпеки держави в умовах війни, але він має відбуватися без шкоди для природи й місцевих громад. Депутати підтримали проєкт рішення за основу та продовжать роботу над фінальним документом, використовуючи зібрані в області матеріали.