Українські фігуристи Ірина Підгайна та Артем Коваль уписали своє ім’я в історію на юніорському фіналі Гран-прі в японській Наґої. Одеський дует здобув бронзову медаль у танцях на льоду – першу для України на цьому рівні за 26 років.
Для національної команди ця нагорода стала п’ятою в історії фіналів юніорського Гран-прі та лише другою саме в танцях на льоду. Востаннє українці піднімалися на подіум у цій дисципліні ще у 1999 році, коли третіми стали Христина Кобаладзе та Олег Войко.
Підгайна й Коваль були близькими до того, щоб перевершити це досягнення. Після ритмічного танцю вони посідали друге місце, однак за сумою двох програм опустилися на третю позицію. Самі спортсмени визнають – результат не став розчаруванням.
Артем Коваль наголошує, що сам факт повторного виходу у фінал і можливість представляти Україну на такій арені має для них особливе значення.
“Ми щасливі, що вдруге опинилися на фіналі Гран-прі. Раді, що можемо представляти Україну на великій сцені, на такого роду змаганнях. Це для нас дуже багато значить. Емоції тільки позитивні”.
Ірина Підгайна звернула увагу й на атмосферу турніру в Японії, яка додала дуету емоційної впевненості.
“Круто, що наш другий фінал був у Японії. Нас багато хто підтримував, було багато прапорів”.
До фіналу юніорського Гран-прі українська пара вперше кваліфікувалася у 2025 році. Тоді у французькому Ґреноблі Підгайна й Коваль зупинилися за крок до подіуму, посівши четверте місце. Саме тому дебютна медаль рік по тому сприймається ними як логічний крок уперед.
Артем зазначає, що команда виконала саме той обсяг роботи, до якого готувалася, а довільний танець став одним із найякісніших у сезоні.
“Ми зробили той максимум, до якого готувалися. Це був хороший прокат довільного танцю. Багато хто сказав, що найліпший за весь сезон”.
Ірина додає, що в середині сезону завжди постає вибір між ризиком і контролем, і цього разу баланс виявився оптимальним.
“У середині сезону завжди є така точка, коли ти або катаєш на відрив, але не чисто, або катаєш чисто, але контролюєш себе. Я думаю, що саме на цей момент це був найкращий прокат. Це було чисто, технічно та досить емоційно”.
Разом із тим спортсмени визнають: у фіналі Гран-прі вирішальним стає не лише місце, а й психологічна готовність.
“На фіналі Гран-прі вже не дуже важливо, яке місце. Для особистих амбіцій хочеться бути кращими, але це більше питання до нас, а не до суддів. Ми повинні працювати більше або змінити щось у своїй голові. Менше нервувати”.
Судді, попри загальну якість прокатів, зафіксували кілька ключових помилок, які не дозволили українській парі повторити найкращий результат сезону. Для порівняння: на етапі серії у Ґданську Підгайна та Коваль здобули друге поспіль золото з сумою 164.13 бала, тоді як у фіналі набрали майже на вісім балів менше.
Втім, бронза в Наґої стала не лише історичною медаллю для України, а й підтвердженням стабільного прогресу юніорського дуету, який упевнено закріплюється серед лідерів світової серії.
