10 жовтня Волинський обласний театр ляльок відзначив «золотий ювілей» — 50 років творчої діяльності. За цей час колектив підготував понад дві сотні вистав для дітей і дорослих, здобув десятки нагород і залишив у пам’яті глядачів чимало легендарних постановок. З нагоди ювілею театр поділився архівними світлинами та спогадами про найперші події у своїй історії.
Керівниця літературно-драматургічної частини театру Леся Касянчук розповіла про три важливі «вперше» у житті колективу — першу святкову ходу, першу виставу та перший фестиваль, що визначили подальший шлях театру.
Перша театральна хода — 1976 рік
У день відкриття реконструйованого приміщення Волинського театру ляльок у 1976 році актори влаштували справжнє свято для міста. Вулицями Луцька пройшла хода з велетенськими ляльками-персонажами з дитячих казок. Лунала музика, актори грали імпровізовані сценки, а для перехожих проводили лотереї. Щасливці отримували квитки на першу виставу у новому театрі.
«Є спогади наших працівників про те, як на деревах розвішували паперових журавликів із запрошеннями на відкриття. А міліція їздила і збирала їх, бо думала, що то якісь антидержавні листівки. От такий був веселий момент», — пригадує виконувач обов’язків директора театру Вадим Хаїнський.
Леся Касянчук додає, що серед ритуалів відкриття було і освячення театру водою. Після цього актори виголошували клятву вірності мистецтву — традицію, яку в театрі згадують із теплотою й сьогодні.
Перша вистава — «Військова таємниця»
Перший показ театру відбувся 19 березня 1976 року в селі Лаврів. Прем’єрою стала постановка за п’єсою Сергія Мохова «Військова таємниця». Як пригадує Леся Касянчук, у ті радянські часи колектив не мав свободи вибору репертуару — тематика мала бути ідеологічно «правильною».
«Тоді театр мусив відкриватися саме радянською п’єсою. Життя було таке — висловити українську позицію було складно. Театр для дітей мав пропагувати радянські цінності, але навіть тоді ми знаходили спосіб показати любов до України», — зазначає вона.
Попри обмеження, у колективі панував український дух. Ще до здобуття незалежності, у 1989 році, у театрі запровадили правило — спілкуватися лише українською мовою, і нею ж грати на сцені.
Перший всеукраїнський фестиваль театрів ляльок — 1983 рік
Ще одне історичне «вперше» пов’язане з організацією фестивалю театрів ляльок. Саме у Луцьку 1983 року відбувся перший всеукраїнський форум цього мистецтва. Ініціатором виступив Волинський обласний театр ляльок. Захід тривав із 25 червня до 3 липня, і тоді відомий критик Борис Голдовський назвав Луцьк «столицею театрів ляльок».
«Офіційно фестиваль мав статус республіканського, бо приїздили делегації з різних республік СРСР. Але у запрошеннях і програмах, які збереглися в архівах, він названий саме всеукраїнським», — уточнила Леся Касянчук.
Наступні фестивалі відбулися у 1986 та 1989 роках. Третій захід, що стартував 23 червня 1989-го, організували Міністерство культури та Спілка театральних діячів України. Перед ним проводилися зональні огляди, під час яких відбирали найкращі вистави країни.
«У перших публікаціях про фестивалі режисерів часто критикували за спроби новаторства, за власне бачення мистецтва. Вважалося, що театр повинен лише виховувати дітей. Але саме ці пошуки і стали початком сучасного українського театру ляльок», — розповіла Касянчук.
Сьогодні Волинський театр ляльок продовжує творити свою історію — уже без ідеологічних рамок, але з тією ж вірністю мистецтву, яку його актори присягали пів століття тому.