Експорт російських енергоресурсів через Балтійське море опинився під загрозою через регулярні атаки ЗСУ. Україна б’є по напрямку, який забезпечує майже 60% загального регіонального обсягу та є життєво важливим для Москви. Про це наголосив очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна перед засіданням Північноатлантичної ради (NAC) у шведському Гельсінгборзі. За словами міністра, російська економіка має серйозні проблеми, що ставить Володимира Путіна у вкрай скрутне становище.
“Путін намагається розколоти західну, єдність, а також намагається змусити нас усіх чинити більший тиск на Україну, щоб зупинити ці атаки, ввести санкції, як кажуть українці. Але правильний шлях — це чинити більший тиск на Росію”, — зазначив посадовець.
Київ має легітимне право атакувати цілі у глибокому тилу ворога. Естонський дипломат переконаний, що українські військові продовжуватимуть здійснювати такі нальоти. Проте він зауважив, що під час планування подібних операцій силам оборони варто діяти “обережнішими”. Водночас Цахкна підкреслив: Кремль здатний припинити бойові дії у будь-який момент, але наразі не відмовляється від своїх агресивних планів.
“Я думаю, що Україна продовжуватиме це робити. Звісно, їм треба бути обережнішими, але вся відповідальність у цьому питанні лежить на Росії. Адже Путін може зупинити цю війну вже завтра, але, на жаль, он не змінює своїх цілей”, — сказав очільник естонського МЗС.
Тим часом Таллінн продовжує активно просувати ініціативу щодо щорічної довгострокової підтримки Києва. Йдеться про виділення союзниками по НАТО 0,25% від власного ВВП на військову допомогу Україні. Цахкна окремо привітав рішення генсека Альянсу Марка Рютте винести цю пропозицію на загальне обговорення міністрів.
“Дуже важливо, щоб ми передали послання, а також реальне зобов’язання щодо України, тому що Росія залишатиметься загрозою. І ми не бачимо, щоб Путін найближчим часом змінював свої цілі”, — додав очільник МЗС Естонії.
Заяви лунають на тлі нещодавнього інциденту з падінням літального апарату у самій Естонії. Там 19 травня сили ППО вперше ліквідували безпілотник над озером Виртсьярв у південній частині республіки. Міністр оборони Ханно Певкур заявив, що збитий апарат мав українське походження. Він прямував до об’єктів на території Російської Федерації.
Українське дипломатичне відомство оперативно відреагувало на цю подію та вибачилося перед естонською стороною. У МЗС України підкреслили, що порушення повітряного простору союзників не було навмисним. Пряму загрозу створює РФ – її засоби радіоелектронної боротьби збивають з курсу українську техніку та перенаправляють її у бік Балтії.
Регіональний інцидент
Цей випадок став продовженням серії схожих авіаційних інцидентів у балтійському регіоні, які трапилися навесні. Наприклад, 23 березня невідомий БПЛА залетів до Литви з території Білорусі та вибухнув на озері Лавісас. Це сталося за 20 кілометрів від державного кордону. Військові радари об’єкт не помітили.
Литовське оборонне відомство відразу пов’язало подію з роботою російських комплексів РЕБ. Фахівці припустили, що це був український дрон. Він атакував цілі в РФ.
Згодом цю інформацію офіційно підтвердила і керівниця литовського уряду. Прем’єрка зазначила, що безпілотник належав Україні. Снаряд летів у напрямку Приморська під Санкт-Петербургом.
Схожа ситуація повторилася за два дні в інших країнах регіону. Латвійські армійці 25 березня зафіксували падіння та вибух невідомого апарата, що рухався з боку Росії. Тієї ж ночі в естонському Аувере збитий з наміченого курсу безпілотник протаранив димову трубу місцевої електростанції.
Очільник Міноборони Естонії Ханно Певкур закликав не звинувачувати Київ у цих аваріях. Посадовець наголосив, що першопричиною є саме російська агресія, а інциденти відбуваються на тлі ударів по морських портах окупантів. Це війна.