У центрі Нововолинська сьогодні зібралися люди, аби нагадати всій країні про тих, хто досі перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти. Це був спокійний, але емоційно сильний захід, що об’єднав родини, друзів і небайдужих мешканців міста.
Акцію провели 23 листопада на площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Громада тримала у руках державні прапори й плакати, які стали символом незламності та віри у повернення кожного українського захисника.
“Українські прапори та тематичні плакати в руках людей стали символом нашої незламної віри”, – наголошують учасники акції.
Мета зібрання була чіткою і болючою – нагадати владі та суспільству, що кожен полонений має повернутися додому, а доля кожного зниклого повинна бути встановлена. Люди говорили, що тиша навколо цих історій неприпустима, адже за кожним іменем – сім’я, біль і надія.
На площу прийшли ті, хто роками чекає найважливішого дзвінка, і ті, хто просто не може стояти осторонь. Для багатьох це був спосіб сказати вголос те, що давно болить: країна не може забути своїх захисників.
Учасники акції підкреслювали, що кожен голос сьогодні – це крок у боротьбі за повернення людей додому. Їхня присутність означала одне: мовчати більше неможливо.