Київ готовий долучитися до відновлення вільного судноплавства в Ормузькій протоці, де дії Ірану фактично копіюють російську стратегію в Чорному морі. Очільник МЗС України Андрій Сибіга під час міжнародної зустрічі в Лондоні наголосив на ідентичності методів Тегерана та Москви, назвавши їх частиною єдиної тактики терористичних режимів.
Дипломатичне обговорення відбулося під головуванням британської держсекретарки Іветт Купер. Українська сторона підкреслила: події на Близькому Сході та війна РФ проти України – це ланки одного ланцюга.
“Терористичні режими обмінюються досвідом. Те, що Іран робить сьогодні в Ормузькій протоці, Росія робила вчора в Чорному морі. Проблема в тому, що Іран вивчив помилки Росії та зробив із них висновки”, – заявив Андрій Сибіга.
За словами міністра, стратегічна мета Тегерана повністю збігається з планами Кремля – це дестабілізація світових ринків і глобальний шантаж. Проте інструменти тиску дещо різняться.
Якщо Росія чотири роки тому намагалася перетворити на зброю продовольчу безпеку, то сьогоднішній Іран фокусується на енергоресурсах. Україна має прямий інтерес у вирішенні цієї кризи, адже нестабільність у регіоні грає на руку агресору.
Сибіга нагадав учасникам саміту, що Україна вже має успішний кейс боротьби з морською ізоляцією. Використання морських дронів та інтелектуальна стратегія дозволили ЗСУ прорвати російську облогу в Чорному морі.
“Ми досягли успіху, бо діяли рішуче – і саме такого мислення сьогодні потребує світ. Позиція України чітка: терор має отримати рішучу відповідь, а свобода судноплавства бути захищена”, – зазначив голова МЗС.
Український дипломат закликав до суворого дотримання Конвенції ООН з морського права. Він підкреслив, що міжнародні норми мають працювати однаково ефективно як у Чорному морі, так і в Ормузькій протоці.
“Ми повинні покласти край цій блокаді. Україна готова працювати з країнами регіону на двосторонньому рівні та співпрацювати з нашими трансатлантичними партнерами. Україна готова зробити свій внесок”, – підсумував міністр.
Заява прозвучала на тлі масштабної кризи, що розпочалася 28 лютого з початком військової операції США та Ізраїлю проти Ірану. 2 квітня 35 країн зібралися в Британії, щоб знайти вихід із ситуації, яка загрожує світовій енергетиці.
Енергетична артерія світу під прицілом Тегерана
Важливість Ормузької протоки важко переоцінити: через цей вузький прохід транспортується близько 20% світової нафти та скрапленого газу. Події березня 2026 року довели, що будь-яке блокування цього шляху спричиняє миттєвий хаос у світовій економіці.
Хронологія загострення почалася 13 березня, коли турецький танкер прорвався крізь блокаду. Вже наступного дня Дональд Трамп закликав союзників до військового супроводу комерційних суден, пообіцявши залучити сили ВМС США.
До 20 березня сформувався міжнародний альянс за участю Великої Британії, Франції, Німеччини та інших держав. Попри це, Іран продовжував диктувати умови: 22 березня Тегеран офіційно розділив судна на “дружні” та “ворожі”, фактично закривши прохід для США та Ізраїлю.
Ситуація загострилася 25 березня, коли Іран надіслав ноту до Радбезу ООН, вимагаючи від суден попередньої координації з владою. Хоча 29 березня саудівському танкеру P. Aliki вдалося пройти протоку, дефіцит палива став критичним, що змусило Трампа звернутися до постраждалих країн через truthsocial.com.
Наслідки військового протистояння для світової економіки
Місяць бойових дій та блокади завдав болючого удару по Європейському Союзу. Через стрибок цін на газ (70%) та нафту (60%) ЄС змушений був переплатити 14 мільярдів євро за енергоносії.
Єврокомісар Ден Йоргенсен провів паралель із кризою 1970-х років. Сьогодні уряди Австралії та країн ЄС змушені запроваджувати режим жорсткої економії: від обмеження поїздок до масового переходу на дистанційну роботу та зелену енергетику.