Питання президентських виборів у воєнний час в Україні впирається не лише в норми права, а й у реальні безпекові та організаційні виклики. Один із найскладніших – як дати можливість проголосувати мільйонам громадян за кордоном.
Народний депутат і фахівець з конституційного права Федір Веніславський звертає увагу: Основний закон не містить прямої заборони на проведення президентських виборів під час воєнного стану. Водночас ключовим критерієм залишається безпека всіх учасників процесу.
За його словами, у парламенті потенційно можливий міжпартійний консенсус щодо виборів у разі політичної необхідності. Зокрема, якщо їх проведення стане умовою укладення мирного договору або відбудеться невдовзі після нього.
Веніславський нагадує: Конституція прямо забороняє проведення парламентських виборів під час воєнного стану, але аналогічної норми щодо президентських виборів немає. Обмеження міститься лише в законі про правовий режим воєнного стану, а його, на відміну від Конституції, можна змінювати.
Водночас депутат підкреслює – формальна можливість ще не означає реалістичність процесу.
“Головне – це безпека учасників виборчого процесу. Неможливо провести вибори, коли літатимуть ракети, шахеди, обстріли будуть відбуватись”, – наголошує він.
Йдеться про захист усіх без винятку сторін, залучених до виборів:
- виборців
- кандидатів
- виборчих штабів
- політичних сил
- медіа
Окремим і, за словами Веніславського, надзвичайно складним викликом є участь українців, які через війну опинилися за межами країни. Чинне законодавство передбачає голосування за кордоном виключно на території дипломатичних установ.
Однак мова йде про мільйони людей, і наявна мережа посольств та консульств фізично не здатна забезпечити таку кількість виборців.
“Забезпечити всім можливість прийти до посольств або консульств і проголосувати стовідсотково нереально. Для такої кількості жодне посольство і консульство не забезпечить можливості реалізувати своє виборче право”, – зазначає він.
Серед можливих рішень депутат називає організацію голосування поза межами дипломатичних установ. Але і тут виникає нова проблема – законодавства інших держав можуть забороняти іноземцям проводити виборчі процедури за межами посольств і консульств.
У такому разі, вважає Веніславський, Україні доведеться вести окремі переговори з країнами перебування громадян, щоб знайти правовий механізм для реалізації виборчого права.
Питання виборів у воєнний період виходить далеко за межі юридичних формулювань. Воно потребує одночасно політичної згоди, безпекових гарантій і складних міжнародних рішень.