Луцький міськрайонний суд поставив крапку у справі про загибель пацієнта психіатричної лікарні. Військовослужбовця, який проходив лікування після бойового стресу, визнали винним у заподіянні смертельних тілесних ушкоджень іншому пацієнтові.
Рішення суд ухвалив 23 грудня 2025 року. Обвинуваченому Дмитру Д., який має статус учасника бойових дій, призначили покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.
Трагедія сталася 18 липня минулого року в комунальному підприємстві «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька». Обидва чоловіки перебували там на стаціонарному лікуванні.
З матеріалів справи випливає, що конфлікт між пацієнтами розгорівся у палаті №4. За даними суду, між чоловіками тривалий час існували неприязні стосунки.
«Дмитро Д. підтвердив, що перебуваючи у палаті №4 лікарні, в ході конфлікту наніс потерпілому три удари, від чого останній впав, і в подальшому ще наніс три удари ногою та пішов до палати №3», – зазначено у судових документах.
Потерпілий, чоловік 1972 року народження, помер від отриманих травм. У суді обвинувачений не заперечував, що саме його дії призвели до смерті.
Водночас у ході розгляду справи прозвучали свідчення, які викликали запитання до дій медперсоналу закладу. Зокрема, протокол огляду тіла загиблого був складений не в день смерті, а наступного дня – 19 липня, і не в лікарні, а в обласному бюро судово-медичних експертиз.
Один із синів загиблого повідомив суду, що родичам спершу пояснили смерть падінням. Іншу версію подій почув лікар, який лікував Дмитра Д. За його словами, медсестра телефоном сказала, що пацієнт убив іншого. Повернувшись до лікарні, медик побачив, що персонал намагався реанімувати потерпілого, а згодом з підлоги витирали кров.
Лікар наполягав на виклику поліції, однак, за його словами, його відправили додому. Представниця медзакладу пояснила суду, що вирішила спершу провести службове розслідування, бо не бачила підстав для негайного звернення до правоохоронців.
Вона також зазначила, що після побиття поставила попередній діагноз:
«Легенева тромбоемболія знак питання»,
пояснивши це припущенням, що смерть могла настати саме від тромбоемболії. За її словами, ушкоджень на обличчі померлого вона не помітила, а травми могли з’явитися пізніше.
Суд розглядав і психічний стан обвинуваченого. Згідно з матеріалами справи, Дмитро Д. лікувався з діагнозом хронічних змін особистості, емоційно-вольової нестійкості та схильності до імпульсивних реакцій унаслідок перенесеного стресу – ПТСР, отриманого під час військової служби.
Суддя Анатолій Марчук дійшов висновку, що ці зміни не позбавляли чоловіка здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Тож його визнали осудним.
Призначаючи покарання, суд врахував участь обвинуваченого у захисті держави, однак не визнав щире каяття пом’якшувальною обставиною.
«Відсутні дані, що обвинувачений намагався вжити заходів для відшкодування збитків потерпілим, що прямо вказує на відсутність щирого каяття», – йдеться у вироку.
Окремо суд розглянув цивільний позов родини загиблого. Адвокат, який представляв інтереси трьох потерпілих, просив стягнути по мільйону гривень моральної шкоди кожному. Суд задовольнив ці вимоги частково.
- по 400 тисяч гривень компенсації кожному з трьох потерпілих;
- загальна сума відшкодування – 1,2 млн гривень;
- 40 тисяч гривень на правничу допомогу.
Для погашення цих сум підлягатиме реалізації арештоване майно засудженого – земельна ділянка площею 1,4 гектара, третина ще однієї ділянки та частка житлового будинку.
Вирок ще не набрав остаточної сили. Дмитро Д. має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.