Світ опинився на порозі масштабної продовольчої кризи, яка за своєю руйнівною силою може дорівнювати потрясінням часів пандемії COVID-19. Головним каталізатором тривожних прогнозів стало блокування руху суден через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Як зазначають у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO), зупинка постачань критичних ресурсів для агросектору загрожує стабільності всього світового ринку.
Максимо Тореро, провідний економіст FAO, акцентує увагу на тому, що під найбільшим ударом опиняться найбідніші країни. Саме вони першими відчують дефіцит та стрімке подорожчання енергоносіїв і добрив. Статистика ООН невтішна: через Ормузьку протоку проходить від 20% до 45% світового експорту ключових ресурсів, необхідних для виробництва харчових продуктів.
“Останнє, чого ми хочемо, – це зниження врожайності та зростання цін на сировинні товари й продовольчу інфляцію протягом наступного року”, – сказав Тореро.
На думку експерта, така ситуація змусить уряди штучно стримувати внутрішні ціни, що неминуче спровокує ріст відсоткових ставок та загальне гальмування глобальної економіки. Якщо фермери будуть змушені економити на ресурсах через їхню недоступність, це закладе фундамент для низьких врожаїв не лише цього року, а й у наступному сезоні, провокуючи тривалу інфляцію. Хоча березень пройшов відносно спокійно завдяки наявним запасам, уже у квітні та травні тиск на ринок посилиться – саме зараз аграрії вирішують, які культури сіяти, зважаючи на наявність добрив. Більш того, високі ціни на нафту можуть підштовхнути господарства віддавати родючі землі під біопаливо, що ще більше скоротить продовольчі резерви.
В ООН також нагадують про критичний стан самих виробників: багато фермерських господарств сьогодні працюють на межі рентабельності. Хвиля банкрутств у цьому секторі здатна паралізувати продовольчу систему на тривалий термін.
“Ми перебуваємо в кризі ресурсів; ми не хочемо, щоб вона перетворилася на катастрофу”, – йдеться у заяві Девіда Лабордома, директора підрозділу агропродовольчої економіки FAO
Для запобігання найгіршому сценарію FAO рекомендує державам переглянути політику щодо біопалива та, що найважливіше, утриматися від запровадження обмежень на експорт добрив та палива.
Максимо Тореро переконаний: на відміну від стихійних лих, криза в Ормузькій протоці є цілком рукотворною, а отже, світові лідери мають усі важелі для її розв’язання.
Наслідки провальних переговорів та початок американської блокади
Напруженість у регіоні різко зросла після зустрічі представників США та Ірану, що відбулася 11 квітня у Пакистані. Сторони так і не змогли дійти згоди щодо припинення вогню. За словами віцепрезидента Джей Ді Венса, діалог зайшов у глухий кут через небажання офіційного Тегерана згортати свою ядерну програму.
Реакція Дональда Трампа була миттєвою: він оголосив про початок морської блокади Ормузької протоки силами ВМС США. Підставою для такого кроку стала відмова Ірану від ядерного роззброєння. Трамп підкреслив, що американські військові будуть перехоплювати будь-які судна, які сплачують мито іранській стороні за право проходу.
Американський лідер також виступив із жорстким попередженням: у разі спроб атакувати кораблі Сполучених Штатів, відповідь буде нищівною.
Згідно з планом Центрального командування США, обмеження на морські перевезення до іранських портів та у зворотному напрямку набрали чинності 13 квітня о 17:00 за київським часом.
Попри задекларовану блокаду, 14 квітня ситуація в протоці залишалася неоднозначною. Було зафіксовано прохід кількох танкерів, які перебувають під санкціями, що свідчить про складність повного контролю над цим водним шляхом.
