Під час онлайн-обговорення на Закарпатті учасники зосередилися на тому, як цифрові інструменти допомагають підприємцям впливати на рішення влади, а також на стані стратегічного планування в територіальних громадах. Розмова показала: область має значний потенціал, але темпи ухвалення ключових документів залишаються нерівномірними.
Цифрова платформа для оцінки державних послуг
Закарпаття входить до шести пілотних регіонів, де з березня працює проєкт «Пульс». Ініціатива Мінекономіки та Мінцифри дозволяє бізнесу оцінювати якість державних послуг і напряму впливати на їх удосконалення.
Менеджерка з партнерства платформи Ольга Козиренко повідомила, що загальний індекс бізнес-клімату в Україні після впровадження інструменту зріс з 6,9 до 7,2 бала. За дев’ять місяців підприємці залишили понад 320,5 тисячі оцінок та більш як 29 тисяч коментарів і пропозицій.
У регіоні найчастіше бізнес звертався із запитами щодо:
- перетину державного кордону
- бронювання працівників
- пасажирських перевезень
- інфраструктурних питань
“Закликаємо підприємців активніше користуватися платформою. Це дозволить нам якісніше формувати аналітику публічного дашборда, наповнювати дерегуляційний дашборд, а відтак сприяти реальному розв’язанню проблем бізнесу та адвокатувати зміни, зокрема законодавчі”, – наголосила Ольга Козиренко.
Залишити свої коментарі користувачі можуть на сайті платформи pulse.gov.ua. Сервіс також інтегрований у Кабінет платника податків, ресурси Мінекономіки, ОВА, низку державних сервісів і частину сайтів територіальних громад.
Стратегії розвитку: де громади відстають
Другий блок дискусії був присвячений стратегічним документам громад. Експерти наголосили, що без затверджених стратегій і планів публічних інвестицій розвиток територій ризикує залишатися фрагментарним.
За словами директора департаменту економічного та регіонального розвитку ОВА Тараса Триндяка, ситуація виглядає так:
- стратегії розвитку ухвалені у 36 громадах (60%)
- положення про місцеву інвестиційну раду затверджені у 61 громаді
- середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій прийнято у 51 громаді
- Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій розробили лише 11 громад
“Ці ключові документи покликані забезпечити системний підхід до розвитку громади – визначати пріоритети і створювати сприятливе інвестиційне середовище. Без них не вдасться ефективно використовувати ресурси та залучати інвестиції для покращення якості життя мешканців”, – наголосив Тарас Триндяк.
Учасники зустрічі закликали громади активізувати роботу над стратегічним плануванням, адже саме ці документи визначають вектор розвитку територій у середньостроковій перспективі.