Другий випадок за місяць – і вже без дипломатичних натяків. Україна попередила Ізраїль: розвантаження судна із зерном, яке може походити з окупованих територій, матиме наслідки для відносин між державами.
Йдеться про балкер Panormitis, що прибув до ізраїльської Хайфи. На його борту – ймовірно пшениця та ячмінь, вивезені з тимчасово окупованих регіонів України. У Києві уважно відстежують ситуацію та наполягають: розвантаження не повинно відбутися.
Як повідомляють джерела в українській дипломатії, позиція чітка. Якщо ізраїльська сторона дозволить операцію, Україна готова вдатися до міжнародних правових і дипломатичних інструментів.
“Ми стежимо за цим новим судном і не дозволимо цьому залишитися без наслідків […] Якщо йому дозволять розвантажитися, це матиме наслідки, особливо для наших двосторонніх відносин […] Ізраїлю не личить отримувати прибуток із вкрадених товарів”
У дипломатичних колах цей інцидент вже називають ударом по партнерству. Особливо з огляду на попередню підтримку, яку Україна надавала Ізраїлю на міжнародній арені.
Ситуація виглядає не як поодинокий випадок. Лише кілька тижнів тому у тому ж порту розвантажили інше судно – російський балкер Abinsk. Тоді Україна також попереджала про ймовірно незаконне походження вантажу.
Що відомо про попередній інцидент у квітні
12-14 квітня у порту Хайфи розвантажили російський балкер Abinsk із краденим українським зерном.
Українське МЗС заздалегідь інформувало ізраїльську сторону про ризики та наголошувало на неприйнятності таких дій.
Крім того, Київ звертався із запитом про міжнародну правову допомогу, щоб домогтися арешту партії зерна.
За даними Служби зовнішньої розвідки, Росія системно вивозить агропродукцію з окупованих територій та продає її за кордон під виглядом власного експорту. Для цього використовуються порти Азовського і Чорного морів, зокрема Севастополь.
Масштаби вражають. У 2025 році з окупованих територій було вивезено понад 2 мільйони тонн зерна. Більша частина – близько 1,4 мільйона тонн – припала на другу половину року.
Новий рейс до Хайфи лише підсилює ці побоювання. І водночас – піднімає питання, наскільки жорстко міжнародні партнери готові реагувати на такі схеми.