У Національному банку вирішили поєднати біль і надію в металі. До 40-х роковин аварії на ЧАЕС регулятор представив одразу дві пам’ятні монети – одна про тих, хто закрив собою катастрофу, інша про життя, яке повертається там, де колись панувала радіація.
Йдеться про випуски “Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи” та “Чорнобиль. Відродження. Зубр”. Кожна з них має окремий зміст і настрій – від глибокої скорботи до тихого, але впертого відновлення природи.
Саме ідея вдячності ліквідаторам стала центральною для однієї з монет. Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації наголосив: знайти правильну тональність було непросто, адже трагедія 1986 року досі болить мільйонам українців.
“Тим, хто врятував світ” – саме так ми й назвали монету. І ця назва перегукується з однойменним пам’ятником, встановленим у Чорнобилі у пам’ять про пожежників, які в перші хвилини аварії взяли на себе удар вогняної стихії. Українці пам’ятатимуть їх відданість і той біль, що пронісся усією країною”, – сказав Пишний.
У цій монеті навіть шрифт працює на сенс. На аверсі слово “Чорноб” оформлене так, що перші літери нагадують число 40 – відлік часу, який не стирає пам’ять. Незавершена літера “Б” ніби веде до іншого боку монети, де вже з’являється слово “Біль” – як емоційне завершення історії.
Номінал цього випуску – 5 гривень. Художнє рішення належить Миколі Коваленку, а тираж обмежений – до 50 тисяч екземплярів у сувенірному пакованні.
Інша монета дивиться на Чорнобиль інакше. Через 40 років зона відчуження перестала бути лише символом катастрофи. Вона стала несподіваним заповідником, де природа повертає собі простір без втручання людини.
“Через 40 років після катастрофи тут знову живуть рідкісні тварини: зубри, бурі ведмеді, лосі, рисі, коні Пржевальського та чорні лелеки. Кожному з них ми присвятили пам’ятну монету, яка увійшла до серії “Флора і фауна України”. І тепер завершуємо цей монетний ряд новою пам’ятною монетою”, — йдеться у повідомленні.
Фінальним акордом серії стала монета із зубром – твариною, яка колись зникла з цих територій через браконьєрство, але повернулася. Вперше її зафіксували у зоні у 2012 році, і відтоді присутність виду підтверджують у різних частинах території.
Попри те, що міжнародний проєкт відновлення популяції, запланований на 2022 рік, не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення, сам факт повернення тварини став символічним.
Монета “Чорнобиль. Відродження. Зубр” також має номінал 5 гривень. На її аверсі – символічне колесо життя, всередині якого знак радіаційної загрози обвиває листя. Навколо – представники фауни, які нині освоюють територію зони відчуження.
Реверс прикрашає зображення зубра на тлі пейзажу, виконане з використанням кольорового друку. Над дизайном працювала художниця Наталія Фандікова, а скульптурну частину створили Анатолій і Володимир Дем’яненки. Загальний тираж – 40 тисяч штук, з яких половина у сувенірному пакованні.
Аварія на четвертому енергоблоці ЧАЕС 26 квітня 1986 року стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Причини досі остаточно не встановлені – серед версій називають конструктивні недоліки реактора і недостатню поінформованість персоналу.
Тоді масштаби трагедії довго приховували, а люди не одразу дізналися про небезпеку. Сьогодні ж пам’ять про ці події отримує нові форми – навіть у вигляді невеликих металевих дисків, які розповідають про втрати, героїзм і здатність життя повертатися.